Інтерв'ю Лущак Надії Степанівни

Закінчила магістратуру Львівської політехніки у 2010 р. за спеціальністю "Менеджмент інноваційної діяльності". З 2010 р. навчається в аспірантурі при кафедрі менеджменту організацій університету.

Опублікувала 20 наукових праць, серед яких шість статей у фахових виданнях.

Основні напрями наукових інтересів: інноваційний розвиток підприємств, інноваційна інфраструктура; управління проектами в ІТ, технологічна конкурентоспроможність України.

Триразовий переможець стипендіальної програми Фонду В. Пінчука "Завтра А", учасник ялтинських щорічних зустрічей, член Ради молодих вчених ІНЕМ.

На кафедрі менеджменту організацій виконує обов'язки координатора міжнародних стажувань і стипендій студентів.

 

Я навчалась на кафедрі менеджменту організацій по спеціальності менеджменту інноваційної діяльності. В аспірантуру я хотіла, бо мені дуже подобалось викладати, виступати на наукових конференціях, робити презентації. В принципі, я по духу не є науковець, але я по духу - викладач.

Спочатку працювала в консалтинговій компанії, де займалась організацією наукових конференцій в Україні і за кордоном, допомагала організовувати конгрес  орієнтовно 6-8 тис. іноземців, які приїжджали в Україну, там була величезна наукова програма на 600 науковців, де була координатором цієї програми.

Після цього почала працювати в Veb-studio - це компанія, яка займається веб і графічним дизайном (сайтами, мобільними аплікаціями і т.п.), там і  працюю  зараз project-менеджером, тобто займаюсь управлінням проектами.

Під час навчання я була дуже активною студенткою і десь з третього курсу займалась громадською діяльністю, була членом різноманітних молодіжних організацій,  виступати на конференціях, брала участь у різноманітних конкурсах, а також  брала участь у стипендіальній програмі фонду Віктора Пінчука, після якої на четвертому, п’ятому і шостому курсі отримувала стипендію. Саме ця стипендія дуже багато чого мені дала. Тому я вважаю і завжди про це говорю студентам, що гроші це найменше, що дає ця стипендія, а найбільше - це контакти. Адже, це 200 молодих активних людей зі всієї України з якими ти можеш познайомитись. Всі мої найкращі друзі з якими я зараз спілкуюсь – це стипендіати. Там було багато можливостей волонтерської та соціальної роботи, можна було брати участь у різних проектах або самому їх організовувати і фонд для цього виділяв гроші. Також я  була волонтером та координатором на форумі видавців. Нас було 30 волонтерів і ми займались зустрічами письменників, поселенням. Їздила  також work and travel , під час навчання. Цього всього мені в резюме вистачило.

Якщо говорити про рівень знань англійської мови, то в мене вона завжди була погана. Це була моя найбільша біда зі школи. Пізніше в інституті я підвищила свій рівень, але того все одно не вистачало. Я почала ходити на курси в мовну школу, перепробувала десь 3-4 мовні школи, але все було погано. Поїхала в Америку, там не особливо покращила рівень. Америка мені допомогла тільки тим, що знявся мовний бар’єр, перестала боятись говорити. Потім, коли я дізналась, що мені потрібна на роботі англійська, я пішла в мовну школу Едукандія, і саме це було ефективно. В англійську я вклала багато грошей, будучи студенткою,  500 грн. було значною сумою, оскільки, оплачувала все з власної кишені. І в результаті  -  це дуже допомогло мені в сфері IT, адже якщо ж ти не знаєш англійської  мови, то ти нічого не можеш робити, оскільки замовлення  - іноземні, термінологія - іноземна, тому знання мови є обов’язковою.

Коли Демків Ярина пішла в декрет, на кафедрі появилась вільна вакансія по предметі -  innovation management, тому Наталя Іванівна вирішила взяти мене на 0,25 ставки. Вона попереджала, що це буде дуже важко, як і виявилось. Уявіть собі, 1,5 години кожен тиждень лекція англійською,  предмет дуже цікавий, тому я стараюсь давати студентам сучасні тенденції, механізми, методи, як це все використовується за кордом, як заснувати власний бізнес т.д. Тому, я вчуся разом із ними. Це єдиний фактор чому я тут, бо почала викладати такий цікавий предмет. Це ніби був виклик самій собі, чи я зможу!

Колектив кафедри - дружній, викладачі завжди підтримують студентів, входять у їхнє становище, ідуть на зустріч. Продукт нашої роботи це активні, успішні, реалізовані студенти, відповідний результати діяльності кафедри можна спостерігати на їх випускниках. Я є яскравим представником випускника кафедри. Також на кафедрі стажувались директори різноманітних фірм, наприклад Андрій Садовий. У нас на кафедрі є народні депутати, люди які займаються тренінгами в приватних структурах і від таких людей найцікавіше слухати пари. Нам треба прагнути до того, щоб бізнес, наука і освіта були об’єднані, тоді і буде результат. В принципі ми до того і йдемо, навчальні заклади є більш незалежними, наприклад, можемо побачити маркетинг інституту економіки і менеджменту, а саме буклети, вступна кампанія. Ось це дійсно Європейська бізнес-освіта.

Тому, нам треба готувати тих фахівців які будуть потрібні ринку. Навіть без досвіду роботи, як у мене, мого резюме вистачило для того, щоб мене взяли на роботу. На відкритих умовах, на work ua сайті, розмістила резюме в якому було зазначено навчання, теми дипломів, перелік наукових праць і т.д.  Я і мудрий роботодавець схиляємся до того, що активний студент буде активним працівником, а той хто в студентські роки нічим не займався і нічого не робив, то він і на роботі буде не ефективним. Мені важливо, щоб мій керівник, начальник, директор був прикладом для мене та розділяв мої цінності і поняття, відповідно, ті речі, які я вважаю важливими, мають бути важливими і для нього. Я вважаю,  важливим є самореалізація під час студентських років. Якщо роботодавець вимагає прямий досвід роботи, який студент не мав коли здобути, бо його діло було вчитися, то мої цінності з ним не співпадають і я б не хотіла на нього працювати.

Але загалом мені везло і везе по житті з роботодавцями та кафедрою. Колись завідувачем кафедри була Галина Миронівна Захарчин, вона була для мене певним чином авторитетом і тим чинником , чому я обрала кафедру МО. По-перше інновації - це була творча діяльність, яка мені подобалась, хотілось чогось нестандартного, мені також подобалась як викладала Галина Миронівна, як подавала інформацію і взагалі її життєва позиція. Потім Наталя Іванівна також була дуже хорошим прикладом і жінки, і науковця, і викладача. Було на кого рівнятись. Зараз прийшов Олег Ігорович, який приймає участь у багатьох міжнародних конференціях, гранах, проектах. Має багато ідей як розвинути і покращити кафедру. Завдяки цим всім людям я така везуча по житті. Першим наукові іскри в мені побачив Йосип Михайлович. І завдяки тому я є тим, ким я є. Дуже важливе середовище, тому я завжди кажу студентам формувати собі середовище, адже від цього залежить якою людиною ви станете!