Інтерв'ю Мирона Романовича Леськіва
Леськів Мирон Романович
Закінчив Львівську політехніку в 2003 р. за спеціальністю "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності". З 2003 р. навчався в аспірантурі, а з 2005 р. працює на кафедрі менеджменту організацій асистентом. Науково-педагогічний стаж - вісім років.
Найбільше мені подобається у соціальному менеджменті те, що люди реально пробують щось робити. Коли молода людина, яка раніше не пробувала щось реалізовувати, береться за щось, вона, зазвичай, має одну з двох ідей: або це все надто важко, або «та що там такого складного, зараз ми все зробимо». Обидві ідеї зазвичай неправильні. Перш за все, це можливість спробувати.
В соціальному менеджменті ви маєте всі шанси напрацювати досвід, знайомитись з людьми. Знайомство з людьми – це теж ключовий момент, адже основа менеджменту полягає в тому, що невеликий відсоток людей приймає реальні рішення і щось реально може робити. Більшість людей навіть не хоче, їм нецікаво, їм аби не рухали і все буде нормально.
Важливим у менеджменті є етикет. Ви собі не можете, напевно, уявити , як Дональд Трамп нахамив Уорену Баффету. Такого не відбудеться просто. Але не дуже вихований індивід легко може ображати інших не підбираючи слів і виразів. Тому дуже важливою є культура менеджменту.
Основне у ваших діях – це боротись. Пробуйте, у вас вийшло чи ні, ви зробили висновки, спробували. Це науковий підхід до бізнесу. Раніше його використовували лише в лабораторіях: поставили експеримент, отримали результат і на основі нього поставили наступний експеримент. Тепер так працюватиме бізнес і класичні моделі будуть відмирати.
Щоб досягти успіху потрібно пробувати. Якщо щось не вийшло, то нічого страшного. Немає нічого поганого в тому, що нічого не вийшло, це не привід не спробувати ще раз. Не потрібно ставитись до проектів так, наче вони вирішують ваше життя: «Якщо я не домовлюсь тут, то я помру». Ні, якщо не вдасться тут, домовляйтесь в іншому місці. Крім того домовлятись це теж мистецтво, цьому треба вчитись.
Класно коли досягається соціальний ефект. Приємно коли люди прийшли із задоволеними посмішками, адже вони вклались у цю справу і у них все вийшло. Але, в першу чергу, я навчаю менеджменту, тобто пробувати щось робити, домовлятись, вирішувати конфлікти тощо. Це життя. Ви прийдете на роботу, наприклад, керівником якогось маленького підрозділу де одні люди працюють краще, а інші гірше. В багатьох студентів є така ілюзія, що коли людина погано працює її можна просто вигнати. Це не так просто. Спершу потрібно мати серйозну підставу для звільнення, інакше вона піде в суд і її поновлять. І чого ви досягнете цим звільненням? Більше того, решта працівників теж перестане вас сприймати як всесильного диктатора. Тобто вам треба домовлятись з людьми. Комунікація – це дуже вагомий елемент бізнесу.
Я не можу виділити найбільш результативного соціального проекту, який робили студенти, хтось дарує подарунки дітям, хтось організовує концерти – всі ці проекти однаково важливі. Я пам'ятаю тих, хто найбільше вклався у свою роботу. Три дівчинки організовували благодійну вечірку. Я просто бачив як вони боролись. Вони про все забули і пройшли всі круги пекла. Вони взяли на себе велике навантаження, домовлялись з виконавцями, організовували наявність апаратури, приміщення, друкували флаєра і т.д. Це постійний рух і це напруження, адже є дедлайн. І тут за 2 дні до проведення вечірки у них немає апаратури. Уявіть якими напруженими були ці 2 дні. Але, в результаті, їм усе вдалось.
Також студенти вкладали багато своїх зусиль організовуючи подарунки сиротам до свята Миколая, екскурсії, ну і, звичайно, колосальний концерт. У всіх цих випадках вони боролись за свою ідею. Але вони також отримали досвід ну і, звичайно, щасливі лиця 200 дітей багато чого варті. Коли такі студенти підуть влаштовуватись на роботу у них вже щось буде за плечима.
Червоний диплом не є унікальною конкурентною перевагою. Такою перевагою є досвід, вміння щось робити. Багато студентів видають свої миттєві думки за ідею, це не так. Ідея – це бізнес-план на 30 сторінок з аналізом ринку, про таку ідею можна говорити з інвестором. Крім того, ідея нічого не важить, важить виконання.
Важливо у своїй діяльності робити те, що подобається. Йти на роботу заради грошей – це вже мертва справа, вона не принесе ні грошей, ні роботи. Наприклад, банк – поширений, нудний сектор. Якщо ви не голова правління чи ключова фігура, робота не буде для вас цікавою. Там, наприклад, ви – кредитний експерт, і кожного дня ви розповідаєте людям про те, які ви можете дати їм кредити і на яких умовах. І так все життя. Виявляється, що каса – це ще не погана робота, але там не можна помилятись.
Основне те, що банківський сектор буде скорочуватись. Він вже скорочується, адже рентабельність банків падає. Значну частину їхнього прибутку забирають стартапи (один Біткойн чого вартий). І от ви потратили 10 років на нелюбу роботу, а потім ще й без неї залишились.
Ваша робота повинна бути вам в радість. Я, наприклад, працюю з студентами. Я розумію, що мені не вдасться дати всім знання, які пригодяться їм в майбутньому, але когось я зможу навчити як правильно підходити до нових проектів і як їх втілювати в життя. І ці речі, яким навчаю я, будуть для студентів більш потрібними в їх майбутній роботі ніж знання того, що «Менеджмент – це наука, яка…».
